Інформація про мене

Северенюк Катерина Василівна

Місце роботи: Підгайцівський НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.-гімназія», Луцького району, Волинської областіОсвіта: Волинський національний університет ім. Лесі УкраїнкиПосада: вчитель математики

Моє педагогічне кредо: «Бажаєш володіти душами дітей - віддай їм свою душу»

Проблема, над якою я працюю: «Мотивація навчання та розвиток логічного мислення учнів шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках математики».

Учитель… Наставник… Скільки гордості в цих словах. Немає в світі професії більш високої, ніж учитель. У ранньому віці чимало діток хочуть бути вчителями, навчаючи своїх ляльок. Гра у школу колись подобалася і мені. Згодом уподобання переросло в покликання та щоденну клопітку роботу. Я й досі пам’ятаю свій перший урок. Допитливі очі п’ятикласників і власне хвилювання.

Моя робота – це сенс мого життя, повного наполегливої праці, пошуків, творчості. Це зовсім інший вимір часу – навчальними роками, семестрами, уроками, перервами. І так уже сьомий рік. Запитаєте, чи хоч раз пошкодувала? Ні. Люблю свою роботу. Адже тут можна імпровізувати, творити, вчити і вчитися.

Я – педагог… Я – артист, роль якого триває довгі роки, і лікар, що лікує не тільки тіло, а й душу, і будівельник, бо будую людські долі. І в той же час, я – особистість, звичайна людина, зі своїми радощами, проблемами, зі своєю печаллю.  Якщо ти хочеш стати справжнім педагогом, то особисте і негаразди мають зникнути, коли ти переступив поріг школи. Ця наука великих педагогів стала для мене законом.

Намагаюсь іти в ногу з часом. А він постійно вимагає від мене чогось нового: нових технологій, особливих цікавинок на урок, постійного вдосконалення. Прагну зробити урок математики не каменем спотикання, а кожен раз маленьким святом для своїх вихованців.

Ростуть вони, з ними росту і я як учитель. Набираюсь мудрості і терпіння, освоюю педагогічні знахідки кращих учителів школи, району, області, республіки. Моє життя – це вічний пошук, це повсякденна праця, це вдячні серця моїх учнів, це щирі розмови з батьками.

Спілкування з дітьми дає мені силу, надію на те, що живу на цій планеті не даремно, що після мене залишиться, нехай і не такий значний, а все ж таки слід на землі.

Я – учитель і це моє покликання.